Починаючи з IX століття перша неділя Великого посту називається “Неділя Торжества Православ’я”. Це пов’язано з тим, що в першу неділю Великого посту 843-го року було відновлено шанування і використання ікон після 95-ти років панування іконоборчої єресі, між 730 та 843 роками (з короткою перервою, приблизно в 25 років).
До IX століття Великий піст був часом підготовки до таїнства Хрещення. Неділі посту знаменували окремі теми для висвітлення та роздумування, що було відображено у виборі богослужбових читань апостольського послання та святого Євангелія. У першу неділю посту згадували пророків, особливо Мойсея, Аарона та Самуїла. Додатково згадували пророцтва про Христа. Сучасна літургія зберегла елементи цієї традиції. Зокрема, апостольське читання згадує багатьох Старозавітних діячів але зауважує “I всi цi, засвiдченi у вiрi, не одержали обiцяного, тому що Бог передбачив про нас щось краще, щоб вони не без нас досягли досконалости” (Євр. 11:39-40). Алилуя на голос 8: “Мойсей і Аарон серед священиків Його, і Самуїл серед тих що закликають Ім’я Його”. Євангельське читання також говорить: “Пилип знаходить Нафанаїла і каже йому: ми знайшли Того, про Якого писали Мойсей у законі і пророки, Ісуса, сина Йосипа, з Назарета”.
